Сьогодні ми не можемо навіть уявити святкування Різдва та Нового року без пухнастої зеленої ялинки, прикрашеної блискучими іграшками та сяючими гірляндами, які у величезній кількості з’являються на прилавках магазинів уже в середині листопада. А чи знаєте ви, звідки пішли наші улюблені різдвяні традиції?
Різдвяна ялинка: від язичницьких обрядів до сучасних гірлянд
Звичай прикрашати дерева до свята походить ще з часів язичництва. Цікаво, що така традиція була частиною певних ритуалів у різних куточках світу. Наприклад, стародавні германські народи у свято Йоля, у день зимового сонцестояння, вирушали до лісу та прикрашали кольоровими клаптиками тканин дерева. Пізніше ялинки почали зрубувати та приносити додому, прикрашаючи свічками, фруктами та солодощами.
У слов’ян ставлення до хвойного дерева трансформувалось протягом століть. В давнину, зустрічаючи календарний рік (Новоліття), вони прикрашали кольоровими стрічками гілки берези або дубу, залишали під деревами хліб та м’ясо. Виконуючи цей обряд, вони сподівались задобрити лісових духів.
Сьогодні можна знайти чимало легенд, які розказують, чому саме ялинка стала різдвяним деревом. Одна з них розказує про німецького місіонера Святого Боніфація, що проповідував Євангеліє у VIII столітті. Згідно з легендою, Боніфацій намагався навернути до християнства жителів землі Гессен, але це ніяк йому не вдавалось. Тоді, прагнучи довести хибність їхніх богів, він одним замахом сокири зрубав священний Дуб Тора. Велетенське дерево розкололось на чотири частини та впало на землю, утворивши хрест.
Язичники, шоковані виглядом опоганеної святині, чекали на неминучу кару. Але нічого не сталося – і вони увірували у Христа. Боніфацій вказав на особливу деталь. Падаючи, дуб-велетень повалив чимало дерев, не зачепивши, однак, маленької ялинки. Місіонер назвав це чудом та Божим знаком. Так ялинка стала символом народження Христа.
Більшість вчених вважають, що насправді традиція прикрашати ялинку на Різдво закріпилась не раніше XVI століття. Але в одній деталі легенда про Св. Боніфація, безперечно правдива, адже звичай і справді зародився в Германії. А до інших країн розповсюдився завдяки впливу німецьких наречених з дворянських або королівських сімей, що прагнули вкоренити улюблені звичаї на новій батьківщині. Так, Фридерика Луїза Шарлотта Вільгельміна Прусська, ставши дружиною Миколи I, у грудні 1828 року влаштувала для дітей придворних першу різдвяну ялинку.
Згідно зі стародавньою традицією, прикраси на ялинках були переважно їстівні – зварені у меду яблука, пряники, горіхи, завернуті у золотий папір. «Революція» у моді на вбрання різдвяних ялинок сталась також у Німеччині, у місті Лауші, в 1848 році. Того року яблука просто не вродили. Майстри-склодуви запропонували скляні яблука замість справжніх – і не помилилися!
Звісно, технологія з часом змінювалась та вдосконалювалась, але й сьогодні різнокольорові кульки залишаються найулюбленішою ялинковою прикрасою. Щоправда, сучасні прикраси здебільшого, уже не скляні, а з безпечного пластику. Отже, прикрашати сучасну ялинку різноманітними, абсолютно безпечними, новорічними іграшками можна разом із дітьми: нічого не зламається і не розіб’ється!
Різдвяне світло: від свічки до лед-гірлянди
Сподіваємось, ви вже придбали до нового року декілька нових ялинкових іграшок? Та в жодному разі не забули про нову гірлянду, що миттєво створює неймовірну атмосферу наближення новорічної казки?
Яскраві різнокольорові вогники, які у передноворічні дні ми бачимо на вуличних та домашніх ялинках, у вікнах та вітринах, далеко не завжди були такими.
Прабабусею сучасної гірлянди на світлодіодах була звичайна мініатюрна свічка з бджолиного воску. Ялинкові вогники символізували духовне світло та Вифлеємську зірку – один з найголовніших атрибутів свята. Годі й казати, що традиція запалювати свічки на пухнастих ялинкових гілках в публічних місцях була недешевою та вкрай небезпечною. Аби уникнути пожежі, поруч чергував спеціально приставлений робітник з відром води.
Величезним кроком до безпечної новорічної ілюмінації стала електрична лампочка, придумана американським винахідником Томом Едісоном. В 1882 році співробітник його компанії, Едвард Джонсон поєднав різнокольорові лампи у послідовний електричний ланцюг та повісив таку гірлянду в себе вдома. Хоча сусідів вразило таке новорічне оформлення ялинки, сміливців, згодних повторити щось подібне – не знайшлося.
Сучасники інженера підхопили ідею не одразу, адже це було досить не дешево, на сучасні гроші – близько двох тисяч доларів. Не кажучи вже про той факт, що лампи грілись, а при пошкодженні дроту існував ризик пожежі. Так чи інакше, мода на ялинкову ілюмінацію розповсюдилась по всьому світі. Існували тут і свої тренди. Наприклад, у 50-х роках минулого століття до продажу надійшли гірлянди з різнокольоровими мініатюрними лампочками у вигляді звіряток. А в 60-х роках надзвичайно популярною стала космічна тема – ракети, зірки, комети, астероїди. У 70-х, як данина руху хіпі, надзвичайної популярності набули квіти та різнокольорові ліхтарі.
Сучасні гірлянди вражають розмаїттям. Ви можете обрати традиційну лінійну модель з елементами різних форм, світлові завіси, гнучкий неон та безліч інших варіантів, що можна замовити в нашому каталозі. Головна перевага світлодіодних гірлянд – високий рівень безпеки. Це вже не кажучи про можливість роботи у різних режимах і доступність ціни.
Чому різдвяні подарунки ховають саме в шкарпетки?
Спеціальні великі яскраві новорічні шкарпетки – один з різдвяних атрибутів, що символізує очікування дива та найбажаніших подарунків. Напередодні новорічних свят в багатьох сім’ях такі шкарпетки стають прикрасою для оселі – разом з ялинковими кульками та гірляндами.
Звичай підвішувати чобітки або шкарпетки на Різдво біля каміна має європейські корені та пов’язаний з легендою про Святого Миколая, який часто таємно допомагав нужденним, залишаючи монети у шкарпетках або панчохах, вивішених біля грубки, аби вони могли просохнути.
Найбільш поширена легенда про вдівця, що мав трьох дочок на виданні. Дочки були надзвичайно вродливими, але він побоювався, що бідність заважатиме влаштувати їм гідне одруження. Святий Миколай, дізнавшись від містян про непросту долю сім’ї, вирішив їм допомогти. Щоб не бентежити батька відкритою благодійністю, він вирішив діяти таємно та непомітно. Потрапивши до оселі вночі, через димар, він поклав до панчіх, що сушились перед каміном, золоті монети. Вранці сім’я була вражена знахідкою. Дочки змогли вийти заміж, а батько нарешті здобув спокій. Готові до Нового року? Обов’язково перевірте заздалегідь – чи працює торішня гірлянда, а краще – замовляйте нові: гірлянди-штори, яликові або для вуличної ілюмінації – подаруйте собі сяючий новорічний настрій – адже це так просто!
